Ігор Дятлов: «Ми не можемо повернути ціну на газ, але можемо знизити споживання енергоресурсів і зробити житло комфортним»

Питання енергоефективності для України наразі є не модерним, а необхідним.

Про це сьогодні, 28 вересня, розповів депутат Миколаївської міської ради – ініціатор втілення у Миколаєві програми «Теплий дім» – Ігор Дятлов – під час форуму «Енергоефективність у житловому фонді. Кращі практики регіонів», у якому беруть участь більше 100 керівників місцевих ОСББ.

У своєму вітальному слові голова найчисельнішої у Миколаївській міській раді фракції наголосив на тому, що Україна зайшла у глухий кут в питанні енергетики.

«Звертаючись до голів ОСББ, Ігор Дятлов нагадав:

«У 1992 році газ в Україні коштував 50 доларів. У 1996 році з’явилася гривня, а газ коштував 50 доларів при курсі гривні до долара 1,82. У 2005 році газ, як і раніше, коштував 50 доларів. Тобто, з 1992 року по 2005 рік у нас ціна на газ була константою — 50 доларів. Так, за цей період курс долара виріс — з 1,82 до 5,05. Але ціна на газ залишалась константою. При цьому сьогодні ціна на газ у нас вже підходить до 300 доларів. А долар у нас вже коштує 28 грн і продовжує зростати. За оцінками світових експертів, для того, щоб отримати 1000 дол. ВВП, Україна витрачає енергоресурсів в 8 разів більше, ніж Німеччина. Про яку конкурентоспроможність ми можемо говорити, якщо та ж Німеччина, у якій рівень життя набагато вищий, споживає енергоресурсів в 8 разів менше? Погодьтеся, що в 1990-2000 рр., при рівні ціни газу 50 дол.,  Україна могла показувати зростання економіки. Але, після того, як в 2005 році ми отримали європейську ціну, газ дійсно став не тільки продуктом споживання населення, а газ став політикою. Питання енергоефективності, енергозбереження для нас стають сьогодні не чимось модерним, а питання енергоефективності стають для нас просто необхідними. Якщо порівняти економіку будь-якої країни з айсбергом, то енергонезалежність відноситься до тієї його частини, яка знаходиться під водою. Її ніби не видно, але саме ця підводна частина і руйнує ті судна, які стикаються з айсбергом. Шляхів виходу з енергетичного глухого кута, з яким зіткнулася Україна, кілька. І ви їх прекрасно знаєте: це і розвиток енергозберігаючих технологій, і розвиток альтернативної енергетики, і, звичайно, розвиток видобутку власних енергоресурсів. Можу навести приклад незалежної країни — Данії. З 2013 року в Данії для опалення житлових будинків заборонено використовувати копалини  — тільки вітроенергетика і сонячна енергетика. До 2050 року Данія повинна повністю відмовиться від енергії горючих копалин, замінивши їх відновлюваними джерелами енергії. Натомість вони повинні створити повністю незалежну енергосистему. Погодьтеся, в цьому і полягає незалежність країни. Ти не залежиш ні від кого. Тобі не диктують ціну на газ, тобі не розповідають, що хтось перекриє вентиль. Ти сам в праві керувати своєю енергосистемою. За останні кілька років Україна зробила кілька хороших кроків у цьому напрямку: ми бачимо вітряки, бачимо, як розвиваються сонячні електростанції. Але головним питанням залишається житлова сфера. Як домогтися в житлових будинках енергоефективних рішень? Уміння раціонально розпорядитися енергоресурсами, зберегти тепло може підвищити енергонезалежність нашої країни. Якщо установка індивідуального теплового пункту, заміна вікон, ремонт дахів, утеплення фасадів може дати 60-80% економії, то цим не просто можна — цим необхідно займатися! Сьогодні ми не в силах повернути ціну на газ в 50 доларів, як і не в силах повернути курс долара 1,82 грн. Але разом ми в силах знизити споживання енергоресурсів і разом зробити житло комфортним», – вважає депутат.